Дистанційне навчання. Українська мова 10 клас. 12.04.21

 Тема. Урок розвитку комунікативних умінь. Складання діалогів відповідно до запропонованої мовленнєвоїт ситуації

Мета: повторити і поглибити знання про особливості діалогічного мовлення в різних сферах спілкування.

 Підготовчий етап.

1. Прокоментуйте подані вислови.

1. Свій хліб найситніший. 2. Калач приїсться, а хліб ніколи. 3. Гіркий чужий хліб. 4. Найсмачніший хліб од свого мозоля. 5. Кожен випікає хліб на свій смак. 6. На чорній землі білий хліб родить. 7. Хліб — батько, вода — мати. 8. Хліб — усьому голова: без хліба наїдку нема. 9. Хліб — вірний друг у дорозі (Народна творчість).

2. Розгляньте пам'ятку «Як вести діалог». Які пункти ви б могли до неї додати?

ПАМ'ЯТКА

«Як вести діалог»

1. Дотримуватися теми й мети спілкування.

2. Не перебивати співрозмовника.

3. Слухати зацікавлено й доброзичливо.

4. Дотримуватися етикетних норм під час бесіди.

5. Використовувати у спілкуванні звертання і «ввічливі слова».

6. Не ображати співрозмовника.

7. Не бути нав’язливим.

8. Заохочувати співрозмовника висловити власну думку.

9. Під час офіційної розмови уникати просторічної, емоційно-забарвленої лексики, говорити конкретно, щоб не викликати двозначності.

3. Прочитайте текст. Визначте його стиль, тему та основну думку. Складіть діалог у формі офіційної розмови між двома науковцями.

У слов’ян завжди у великій пошані був хліб. Він символізував гостинність, добробут, ним благословляли молодих на щасливе подружнє життя, вітали матір з новонародженим.

Шанували звичаї, пов’язані з хлібом.

Наприклад: Удома не слід бути без хліба жодної ночі, бо обсядуть злидні. На ніч хліб треба накривати рушником, бо він теж спить. Хліб чистий і святий, тому його можна брати будь у кого — він не передає зла. Хліб і сіль кладуть дитині у колиску, щоб уберегти її від злих очей.

Цікаві назви обрядового хліба: обрядове печиво у вигляді пташок, що випікалося на Сорок Святих, називалося «жайворонками», «журавлями». Головним обрядовим печивом на Великдень була паска. На Маковія готували макорженики (коржі з маком), до Христопоклонної середи — хресці. До свята Юрія на Волинському Поліссі пекли особливий калач — «юрчик», який клали в жито, щоб воно було гарним. На початку посту пекли «жиляники», «дружики».

Цілий спектр значень знаходимо у «весільних хлібних словах»: калач — це символ благополуччя, добробуту, дивень — символ весільної обручки, перепієць — хліб, яким пригощають усіх весільних гостей за подарунки для молодих. За регіональними особливостями весільний хліб можна поділити так: коровай (поширений на всій території України); верч (готували на Поліссі); бивень (здебільшого характерний для Півдня, частково — Полтавщини й Слобожанщини); лежень (найбільш характерний для Лівобережної України, частково для Півдня) (О. Семеног).

4. Домашнє завдання:

Напишіть твір, використавши епіграф: «Є найзначиміша дума на світі — дума про хліб» (В. Лагода).