Блог вчителя української мови та літератури Коротких Оксани Федорівни

Характеризуючи творчість Тичини 20-х років, обов’язково звернемо увагу на те, що він проявив себе як патріот, як глибоко національний поет. йому притаманне гостре відчуття народного болю, він страждав і переживав разом з народом. Молодий П. Тичина став натхненним співцем відродження нації, співцем єднання державотворчих сил України.

З якими надіями очікував поет революцію, бо вірив, що домогтися благородної мети можна лише таким шляхом. І вона здійснилася. Та зіткнення з дійсністю викликали палкий протест, принесли розчарування.

Так, в історії України багато трагічних сторінок. Про одну з них ідеться у творі П. Тичини «Пам’яті тридцяти». У цій поезії у ліричній формі відтворює події 29 січня 1918 року. Що ж сталося цього дня? Чому ми маємо пам’ятати цю дату?

Бій під Крутами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Повчального в тій історії більше ніж досить.27 січня 1918 року з Києва назустріч більшовицьким військам, що наступали на Україну, вирушив добровольчий Студентський Курінь. Він складався із студентів Університету імені Святого Володимира (нині це Київський національний університет ім. Т. Шевченка), новоствореного Українського Народного Університету, а також із гімназистів київських гімназій. Вони майже не мали ніякої бойової підготовки. Курінь мав на меті допомогти українським частинам утримати станцію Бахмач. По дорозі прийшло зведення, що в Бахмачі уже ворог. Тому загін зупинився відразу за Ніжином, на станції Крути — за сто двадцять кілометрів від Києва. Перемога під Крутами давала шанси відбити Бахмач, зруйнувати колії і почекати підтягнення до Києва військових частин з регіонів. Поразка відкривала ворогові шлях на Київ.

Проти них рухався передовий загін військ Муравйова кількістю близько 6 тисяч військових, який підтримувала вогнем артилерія з бронепотягів. У захисників Крут була тільки одна гармата.

Студентським Куренем керував студент Українського Народного Університету Омельченко. Бій почався зранку 29 січня 1918 року й тривав до вечора. Вогнем 35 кулеметів та рушниць студенти і школярі змусили захлинутися декільком більшовицьким атакам. Увечері, після закінчення патронів, командир правого крила — учнів Військової Школи — дав наказ відступати. У сум’ятті бою в полон потрапив розвідувальний звід (близько 30 осіб). Відступаючи у сутінках, студенти втратили орієнтир та вийшли прямо на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Один із більшовицьких командирів, Єгор Попов, дізнавшись, що втрати його загону становили не менше 300 осіб, вирішив це становище якось компенсувати. Тому наказав ліквідувати полонених. За свідченнями очевидців, з 27-ми студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна». і решта студентів підтримали спів.

Розстріл 30 українських вояків-студентів, серед яких були і гімназисти, став найтрагічнішою подією в історії бою під Крутами. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. Командування радянськими військами дало такий наказ, який і в той час кваліфікувався як військовий злочин проти полонених за міжнародним правом. Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих

30 тіл, які було знайдено, поховано на Аскольдовій могилі в Києві.

Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише у 2006 році на місці бою встановлено пам’ятник. А з нагоди 80 роковин бою монетним двором було випущено в обіг пам’ятну гривню.

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто пере- поховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві.Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним, а поет Павло Тичина присвятив події вірш із назвою «Пам’яті тридцяти». Непідготовлені студенти віддавали задля своєї країни все, що мали. У той час, ті, хто зобов’язаний був боронити країну, насамперед політики, маючи значно більше можливостей, ніж прості студенти, не виконали свій прямий обов’язок перед країною.

Щоб не допустити повторення подібних ситуацій і їх проявів у сьогоденні, ми маємо пам’ятати трагічні моменти історії. Історія повинна стати для нас корисним уроком.

2. Виразне читання вірша

Памяті тридцяти

3. Аналіз вірша ( в зошит)

Вірш «Пам’яті тридцяти». належить до громадянської лірики. У творчості Павла Тичини він займає помітне місце. Це поетична епітафія на могилу загиблих бійців студентського куреня, що 29 січня 1918 року полягли під Крутами. Уперше він був опублікований у газеті «Нова Рада». в березні 1918 року і присвячений пам’яті загиблих у бою з військами Муравйова під Крутами київських студентів, пізніше похованих на Аскольдовій могилі. Цей поетичний реквієм після 1918 року аж до кінця ХХ століття більше не друкувався, знаходився у секретних фондах бібліотек та архівів української преси.

Ліричний герой поезії — збірний образ, це тридцять юнаків, які трагічно загинули за незалежність Батьківщини. їхня мученицька смерть — початок кривавої дороги. Рядками «По кривавій по дорозі / Нам іти у світ». автор ніби роздумує — а скільки їх ще загине?

Поетове слово тужить, оплакує юних і завзятих патріотів «українських, славних, молодих». Воно проклинає Каїна, чия «зрадницька рука». вкоротила віку відважним. ця трагедія — це особиста трагедія геніального поета. Він з болем констатує, що шлях до щасливого майбутнього проходить по «кривавій по дорозі». і засуджує того, чия зрадницька рука «посміла знятися». на «український цвіт».

Використовуючи біблійських персонажів, Тичина акцентує увагу на несправедливості, що існує у світі, у суспільстві. Адже «провиною». цих юнаків було тільки те, що «понад все вони любили свій коханий край». Тому для поета вони — мученики, святі, їх убивця — Каїн, братовбивця (автор говорить про «допомогу». українському народові з боку російської армії. Каїн — символ підлої зради, кровопролиття).

Автор вводить у текст поезії і інші символічні образи — вітру, сонця, Дніпра. як зазначено у «Словнику символів». «Вітер — символ духу, дихання Всесвіту; невловимості; швидкості; шкоди, руйнації і водночас оновлення. Також вітер є місцем перебування багатьох духів, серед яких і душі померлих. Сонце — символ Всевидящого божества; осяяння; слави; величі; правосуддя; Христа. Дніпро //Славута, Славутич// — символ України; долі народу; величі, нездоланності, слави; козацької волі, звитяги; священної ріки українців».Ідея твору — утвердження патріотизму, гуманізму, осуд терору і класової ненависті, жорстокості.

Щоб яскравіше передати своє ставлення до описаних подій, Тичина вживає такі епітети: юнаки — славні, молоді; край — коханий; дорога — кривава. У вірші є метонімія — зрадника рука.

Поезія не поділена на строфи. Особливості композиції — використання кільцевого обрамлення, так звана кільцева композиція. Вона надає завершеності творові. Останні рядки звучать так, як і перші (На Аскольдовій могилі/ Поховали їх), але вже на більш високому pівні пpоникнення в означувану пpоблему, її суспільну значимість.

Для повнішого розкриття ідеї твору П. Тичина вдається до антитези: «Квітне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка…». — «Вмерли в Новім Заповіті… На Аскольдовій могилі Поховали їх». Тут буянню життя протиставляється смерть.

За допомогою цього засобу автор утверджує патріотичний пафос поезії — любити Батьківщину і бути готовим віддати за неї життя.Розглянемо побудову даної поезії.

На Аскольдовій могилі (8 складів)

Поховали їх — (5 складів)

Тридцять мучнів українців, (8 складів)

Славних, молодих. (5 складів)

Завдяки цьому прийому виникають довші ритмічні паузи, тому логічний наголос переноситься на коротші рядки, які набувають особливого звучання. Ритм поезії нагадує дихання схвильованої людини.

Віршовий розмір — 3-4 — стопний хорей із пірихієм та усіченими стопами. Чоловічі та жіночі рими чергуються.

Римування перехресне, римуються окремі рядки:

✵ 2-4 (їх — молодих);

✵ 6-8 (цвіт — світ),

✵ 10-12 (рука — ріка),

✵ 14-16 (покарай — край)

✵ 18-20 (святих — їх).

4. Домашнє завдання: Написати лист студентам, які брали участь у бою під Крутами. Форма — довільна. Лист має бути лаконічним."Лист у минуле"

Дистанційне навчання. Українська мова 10 клас. 19.04.21

Тема. Відмінювання числівників.

Мета: поглибити знання про числівник, про особливості відмінювання числівників.

1. Орпацювати теоретичний матеріал підручника параграф 68.

2. Перегляньте відео (конспект в зошит)

Відмінювання числівників

3. Коментар вчителя

Числівник один (одна, одне) узгоджується з іменником у роді й відмінку: один стілець, одного стільця.

При числівниках два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі називного відмінка множини: два підручники, три студенти. При сполученні з цими числівниками іменників із суфіксом -ин, який зникає у формах множини, останні набувають форми родового відмінка однини: два громадянина, три селянина. У непрямих відмінках числівники два, три, чотири, обидваузгоджуються з іменниками: двох підручників, трьом хлопцям, обом черевикам.

Усі кількісні, а також збірні числівники, крім один, два, три, чотири, обидва, обидві, керують іменниками в родовому відмінку множини: п’ять книжок, шістсот сторінок, двоє парубків. У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменником: у п’яти зошитах, двадцятьом журналістам.

Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменників родового відмінка множини у всіх формах: мільйон жителів, тисяча кілометрів.

Керування складених числівників визначається останнім з них: тридцять один учень, двадцять два пасажири.

Дробові числівники в усіх відмінках вимагають від іменника родового відмінка однини: одна друга площі, однієї другої площі

4. Виконати вправи з підручника № 486, 487, 489, 490

5. Домашнє завдання: параграф 68, виконати вправи 493, 492 (письмово).

вівторок, 13 квітня 2021 р.

Дистпнційне навчання.Українська література 10 клас. 14.04.21

Тема. Глибина почуттів ліричного героя у поезії "О панно Інно..." та художні засоби вираження.

Мета: схарактеризувати глибину почуттів ліричного героя твору

1. Пояснення.

Довгим і непростим шляхом ішов Тичина до своєї першої збірки віршів. Для нього важливим було виробити таку поетичну систему, яка б дала йому змогу якомога повніше передати почуття і багатий внутрішній світ ліричного героя. Павла Григоровича природа щедро обдарувала рідкісною чутливістю світосприймання, абсолютним музичним слухом і глибоким смисловим відчуттям кольору. це сприяло істотному розширенню можливостей слова і подарувало читачам зразки чудової поезії. Сьогодні ми продовжимо знайомство із творчістю митця і проаналізуємо вірш «О панно Інно…». який нікого не залишає байдужим.Поезію «О панно Інно…». не даремно вважають перлиною інтимної лірики Тичини. Напевно, мало знайдеться людей, яких не схвилював би глибокий драматизм переданих у творі почуттів. Присвячений він першому коханню Павла Тичини — Поліні Коновал, котра не відповіла йому взаємністю. Поезія написана у формі монологу-звернення до сестри Поліни — Інни. Опублікована вона була в другому виданні «Сонячних кларнетів». (1920 р.).

Інна Коновал того самого року померла від сухот. Доля Поліни склалася щасливо. Павло Григорович протягом багатьох років підтримував дружбу з нею та її сім’єю. А напрочуд мелодійний, щемливо-ніжний вірш наприкінці XX ст. відродився у прекрасному романсі.

2. Виразне читання поезії "О панно Інно..."

3. Відповісти на питання (письмово)

✵ Яке враження справила на вас поезія?

✵ Які емоції, почуття викликає цей вірш?

✵ Про що цей твір? Визначте його тему.

✵ Яка основна думка цього ліричного твору?

✵ Визначте провідні мотиви поезії.

✵ Твір носить автобіографічний характер. Якими перед нами постають ліричний герой та його кохана?

✵ Як ви думаєте, що підштовхнуло автора на написання твору?

✵ У яких часових планах ведеться розповідь? Із якими порами року вони пов’язані?

✵ Що ви можете сказати про особливості авторської стилістики?

✵ З якою метою П. Тичина використовує алітерацію, асонанс, епіфору?

✵ Вкажіть художні засоби, використані у творі, образи-символи.

✵ Свого часу цензура не дозволила Тичині використати у вірші такі характерні для україномовних носіїв звертання, як «панно». тому поет змушений був замінити його іншими словами. Перші рядки звучали так: «О люба Інно, ніжна Інно». чи змінився, на вашу думку, зміст поезії?

4. Домашнє завдання: вивчити вірш напамять "О панно Інно...",Історична довідка про події під Крутами.

Дистанційне навчання.Українська мова 10 клас. 14.04.21

Тема. Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксичні функції.

Мета: повторити і поглибити знання про числівник.

1.Опрацювати теоретичний матеріал підручника параграф 66.

2 Практичні завдання. .

На основі семантичних і граматичних ознак визначте, до якої частини мови належить кожне з наведених слів.

Одиниця, один, двійка, два, двоє, двійник, двічі, удвох, другий, двійнята, шість, шестеро, п’ятірка, п’ятірня, п’ятий, десяток, сотня, сто, сотник, мільйон

Вибірковий диктант. Запишіть числівники в чотири колонки за розрядами.

Одна ціла і п’ять десятих, кільканадцять, мало, декілька, обидва, тридцять, сім цілих три десяті, тисяча, багато, двісті тринадцять, сто дев’яносто сім, троє, сімнадцятеро, тридцять один, шістсот дванадцять, чимало, п’ять цілих і дві сотих, півтора, чотири восьмі.

3. Виконати вправи 471, 472, 473.

4.Домашнє завдання: знати матеріал параграфа 66, вправа 477.

Дистанційне навчання. Українська література 11 клас. 13.04.21

Тема. Юрій Андрухович-представник популярного угрупування Бу-Ба-Бу. Особливості творчості.

1. Перегляньте відео

БУ-БА-БУ

2. Запишіть короткі відомості про життя і творчість Ю.Андруховича.

3. Зробити художній аналіз віршів "Астролог", "Пісня мандрівного спудея", "Козак Ямайка"

понеділок, 19 квітня 2021 р.

вівторок, 13 квітня 2021 р.

понеділок, 19 квітня 2021 р.

вівторок, 13 квітня 2021 р.